Відновлення алгоритму м’язового скорочення ланцюга на прикладі PNF
Для кого цей семінар?
Для кінезіотерапевтів, реабілітологів, масажистів, лікарів-ортопедів та інших фахівців у галузі відновлювальної та лікувально-профілактичної медицини, центрів ортопедії, травматології та спортивної медицини.
PNF – це терапевтична концепція, що використовує пропріоцептивне та нейромускулярне прокладання шляху для рухів.
Завдання методики: відновлення алгоритму м’язового скорочення в м’язовому-фасціальному ланцюгу, дистально-проксимально.
Сенсорне роздратування передається через шкіру, зір та слух.
Рух під час процедури проводиться по діагоналі, та у певній послідовності (спірально-діагональному алгоритму). Як правило природні рухи
зазвичай проводяться по спірально-
діагональному алгоритму Флекція: корінцеві проблеми.
Відновлення алгоритму м’язового скорочення у ланцюзі на прикладі PNF
P – proprioceptive
пропріоцептивне
N – neuromuscular
нейром’язове
F – facilitation
полегшення
Методика PNF може застосовуватись:
– у ортопедії;
– у реабілітації наслідків травм та операцій;
– порушення рухливості;
– зниження м’язової сили, при захворюваннях та травмах центральної та периферичної нервової системи.
Фізіологічна дія:
1. Використання серії імпульсів гальмує рухові центри;
2. Максимальний імпульс на дистальних ділянках м’язово-фасциального ланцюга та певних ділянках головного мозку сприяє посиленню та розгальмовуванню на проблемних ділянках;
3. Інтенсивна робота на сильних м’язах стимулює роботу на слабких.
Складові частини методики:
– Апрокцимація (компресія);
– Стречінг (м’язи);
– Тракція (суглоби);
– Швидке розтягування м’язів-стимулює рефлекс;
– Повільне розтягування стимулює роботу на слабких.
Філософія методу:
– использование потенциала пациента. Использование больше усилия, чем пациент в состоянии выполнить;
– начальное усилие возможно достаточно мощное;
– изотоническая работа;
– уровень напряжение в процессе работы должен соответствовать возможностям пациента. Иначе (боль, снижение мотивации);
– недостаточное усилие- нет улучшения;
– стимуляция точного физиологического движения;
– работа с большой мышечной группой, а не изолированно;
– движение в конечностях начинается с дистальных отделов;
– укрепление мышц как в спорте: постепенная адаптация к усилию ,сопротивление (3D), постоянный контроль за движением, максимальная амплитуда движения, баланс между агонистом-антагонистом.